Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емса. Оксана Забужко / Сучасна українська проза

«Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емса» - це есе, завдовжки в книгу, як сама його називає авторка, Оксана Забужко, українська письменниця, феміністська літературознавиця, викладачка та політична активістка.
Книга присвячена Оксані Міяковській-Радиш, визначній діячці української еміграції та архіваріусу Української вільної академії наук. На написання цієї історії авторку надихнули дві новини, які ми пропустили під час карантину – 160-та річниця дня народження Антона Павловича Чехова та смерть, на 101 році життя, Оксани Міяковської-Радиш. Власне життєвими історіями цих двох людей і наповнена «Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емса».
Читачам пропонується пройти подорож в півтора століття, що починається з сімейної світлини в нью-йоркській вітальні і до українського Таганрога та дитячих вистав «Москаля-чарівника» в домі Чехових, щоб знайти відповідь на одне з головних питань сьогодення: за які уроки історії, пропущені в XIX ст., Україна змушена розплачуватися ще і в XXI?
На мою думку, це книга про культуру та цінності українського народу, що так дбайливо зберігали навіть у найбільш скрутні часи, про важкість життя в еміграції та прагнення розвивати українську культуру, знаходячись на чужині, про постійні нав’язування комплексу меншовартості нашого народу, та про цей достобіса знайомий нам наратив, що російська, то «мова прогресу», а українська – «мова селюків».
Спочатку виникає нерозуміння назви книги, але після прочитання приходить усвідомлення, що вона якомога краще висвітлює, те що робили з нашою культурою всі ці століття. Її вирубували, як той вишневий садок, намагаючись винищити й нав’язати чуже. І тепер нас чекає довга дорога з Бад-Емса, маленького курортного містечка, в якому у 1876 році був підписаний вирок на повільне вмирання української культури, Емський указ. І, можливо, це таки б сталося, якби не люди, що так дбайливо оберігали та розвивали її, незважаючи на небезпеку для власного життя.
Сучасна мова та подача авторки вдало переплітаються з історичними фактами та епізодами з життя людей 19-20 століття. Під час читання ти сам наче занурюєшся в події тих часів, і вони вже не відчуваються такими далекими й чужими, бо проблеми та труднощі, викладені в книзі, до болю знайомі й сучасним українцям.
Я б дуже рекомендувала прочитати цю книгу, щоб ще раз нагадати собі, чому ми маємо підтримувати та розвивати наше. Нашу культуру, наші традиції, нашу мову. Сподіваюся, ця книга викличе у вас здивування, захоплення, обурення або, все разом, і змусить замислитися над подіями, що описані, і тим самим залишитися з цією історією трохи довше.

Thank you! Fast delivery, good packaging, pleasant surprise

Дякую чудовій книгарні за чудову книгу!
Я рада, що знайшла цю книгарню, бо не тільки тепер матиму доступ до української книги в США, а ще й за такими чудовими цінами. До цього перебирала в голові варіанти, як краще замовляти і звідки краще замовляти. Проблема вирішена!
А ще дякую власниці за теплу листівку і маленький подарунок. Вони були неочікувані і зігріли серце:)

Тонесенька книжка, меньше й 100ні сторінок, але вона не для подорожей на 2-3 години, як то 'пролистав та забув' (залишив іншому подорожувальнику). Ні, Оксана Забужко кожним, майстерно написаним, реченням буде тримати читача в напрузі, вкладаючи в дужки та в лапки пояснення, роз'яснення та посилання на людей, на час, на місця, на єпохи... Без належної читацької підготовки, з кожним новим реченням читач буде лізти в пошукові ресурси запитуючи: А це хто?, або О, кладу в списочок, треба прочитати!
Купуйте цю книжку де побачете, або надішліть запит у Sokolya книгарню, не пожалкуєте.