Онучка Катруся семи років розповідає про свого дідуся Миколу, що має проблеми з пам‘яттю, які дівчинка ніяк не може розгадати, — так було не завжди; аж поки одного ранку більше не знаходить його вдома. Книга дбайливо пояснює смерть та культивує пам’ять не лише як родинну цінність крізь усі покоління, а водночас і як спосіб загоїти рани та пережити гірку втрату.
